закладки Красавино Псилоцибиновые грибы Psilocybe

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.

Сука, блядь, представляешь, кааак я сегодня двинулся на рок концерт! С утра, пока шобла закончивалась в универе, я уже начал делать свои закладки. Как всегда, не обошлось без опийчика. Ну ты знаешь, нарком же я, без этого не могу. Так что вика и закладки в кишках - это мое всё. Пока я шизу воротил, вспомнил, что у знакомого барыжки появились псилоцибиновые грибы. Я долго хотел попробовать, но раньше не доводилось. Ты понимаешь, настоящий гопник всегда гоняется за новыми ощущениями. Так что я сразу же позвонил этому долбоебу и договорился о встрече. Ну и вот, пришло время встречи. Мы встретились в каком-то андеграундном месте, там было полно молодёжи. Все такие в шарапах и кедах, с тюковыми рюкзаками на плечах. И, блядь, я в них не хуже выгляжу. У меня, кстати, всегда в кармане пачка пуленепробиваемых закладок, на всякий случай. Значит, мы с этим барыжкой двинулись в сторону парка. Дорога была долгая, но я, блядь, не парился. Ща мы с ним сгоняем куда-нибудь подальше, и я сегодня прямо здесь и сейчас испытаю все эти грибы. Когда мы подошли к парку, я понял, что тут народу полно. Типа, вся молодежь сюда съехалась, чтобы послушать рок-н-ролл. Ну и я тоже, блядь, не мог пройти мимо. Все такие в крутых футболках, с татухами на руках, а я в своей черной куртке и кедах. Ну их нахуй, я же здесь не модель дефиле. Я смотрю, на сцене уже начали выступать местные рокеры. Они громко стучат своими гитарами, все кричат и танцуют. Ну и я, блядь, решил, что самое время вдуть. Я достал из своего кармана ржавую иглу и ставлю её на руке. Закладка от опийчика делает своё дело, я начинаю чувствовать себя лучше. Все вокруг крутятся, словно вихрь, а я только наслаждаюсь. В голове столько шизы, что я просто забываю о всех проблемах и неудачах. Около меня стоит какой-то аутсайдер. Он, блядь, смотрит на меня с недоумением. Видимо, он не понимает, как я могу быть таким спокойным и свободным. Я просто улыбаюсь ему в ответ и продолжаю погружаться в свою наркотическую реальность. А потом я вспоминаю про эти грибы. Я поворачиваюсь к этому барыжке и говорю: "Давай, давай, где мои грибы? Я уже готов их залить!" Он какой-то сука подозрительно смеется и достает из своего кармана пакетик. Грибы смотрят на меня милыми глазками. Такие веселые и разноцветные. Я беру их в руку, смотрю на них как на настоящий подарок. Вика уже разогнала мою шизу до предела, и я готов влететь в этот мир безумия. Вдруг, неожиданно для меня, я вижу, как мимо проходит некий сука мальчик. Он тащит за собой свою сука мамашу, которая пытается его остановить. Ну и кто, блядь, я такой, чтобы не помочь? Я рывком встаю и бегу на помощь. Я хватаю этого ублюдка за волосы и прижимаю лицом к земле. Он визжит и просит прощения, но меня это не волнует. Я слишком увлечен своим миром наркотиков и рока, чтобы сдерживать свой гнев. Но вдруг я чувствую что-то на своей спине. Я оборачиваюсь и вижу двух сука охранников. Они мерзко улыбаются мне в лицо и говорят, что я задержан. Ну и похуй, я уже не в состоянии сопротивляться. Они повязывают меня и ведут в полицейскую машину. У меня в голове шиза, я уже не в себе. Вика и закладки делают своё дело. Целый путь до участка, я сижу и улыбаюсь в ответ на вопросы сыщиков. Они понимают, что я не внушаемый и не пройти на манипуляции. В итоге, меня сажают в камеру. Здесь пахнет грязью и наркотиками. Обо мне забывают существование, и я снова оказываюсь один на один с собой и своими мыслями. Но, блядь, это мне похуй. Я уже привык к такой жизни, и эти пара суток в камере - только мелочь. Я считаю минуты, когда снова попаду на свободу и смогу продолжить свои приключения. Так что вот, всем гопникам и наркомам, я говорю - ставьтесь на закладки, двигайтесь вперед и не бояться проявлять свои привычки. Барыжьте, колитесь и просто живите своей жизнью. Что уж там, даже шиза иногда может быть веселой и интересной.